- відвальний
- —————————————————————————————відва́льнийприкметникземля, порода тощо—————————————————————————————відвальни́йприкметникпризначений для відвалювання
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
напівпідвальний — а, е. У якому лише частина розміщена нижче рівня землі; наполовину підвальний … Український тлумачний словник
безвідвальний — а, е. 1) Що здійснюється без обороту шару ґрунту плугами зі знятими відвалами. 2) Призначений для обробки ґрунту без обороту шару землі. 3) Оброблений без обороту шару ґрунту плугами зі знятими відвалами. Безвідвальна оранка … Український тлумачний словник
безпідвальний — а, е. У якого відсутній підвал … Український тлумачний словник
відвальний — I відвальн ий а/, е/. Признач. для відвалювання. || у знач. ім. відвальни/й, ного, ч. Те саме, що відвальник. II відв альний а, е. Стос. до відвалу (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
двовідвальний — а, е, тех. Який одночасно відвалює ґрунт на обидва боки … Український тлумачний словник
півпідвальний — а, е, рідко. Прикм. до півпідвал … Український тлумачний словник
підвальний — а, е. 1) Прикм. до підвал 1). ||Такий, як у підвалі. 2) у знач. ім. підва/льний, ного, ч., спец. Робітник, який відповідає за збереження продуктів, товарів у підвалі. 3) Який займає підвал (див. підвал 2)) у газеті. Підвальна стаття … Український тлумачний словник
транспортно-відвальний — а, е: •• Тра/нспортно відва/льний міст самохідний безперервної дії агрегат, яким м які покривні породи, вийняті при відкритій розробці родовищ корисних копалин, переміщують у внутрішній відвал … Український тлумачний словник
безвідвальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
двовідвальний — прикметник … Орфографічний словник української мови